Рейтинг партій на виборах до Верховної Ради України - КМІС

Упродовж 5-7 лютого 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 2005 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Наведений рейтинг партій, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку лютого (але після рішення РНБОУ) і в них брали участь зазначені партії. Крім цього, наводиться порівняння рейтингу партій з результатами опитування, проведеного 22 січня (опитано 1005 респондентів) і результатами опитування, проведеного 4-8 грудня (2000 респондентів). Усі опитування проводилися методом телефонних інтерв’ю за однаковою методологією, що забезпечує коректне порівняння результатів.

Станом на 5-7 лютого одразу три партії мають підтримку, яка відрізняється в межах статистичної похибки, то фактично ці три партії «ділять» перше-третє місця. Крім цього, четверта партія мінімально відстає від формальних лідерів (і її підтримка нижча в межах похибки порівняно з партією, що посідає формально третє місце в рейтингу).

Отже, відносно найбільше голосів отримали б партія «ЄС», за яку віддали б свій голос 12,2% серед усіх респондентів і 18,1% серед тих, хто визначився з вибором; партію «ОПЗЖ» – відповідно, 11,4% і 16,8%; партія «Слуга народу» – 10,5% і 15,5%; партія «Батьківщина» – 8,9% та 13,2%. Далі йдуть «Сила і честь» (відповідно, 4,3% і 6,3%) та Радикальна партія (3,5% і 5,2%). Дещо нижче прохідного бар’єру мають «Партія Шарія» (2,6% та 3,9%), «Голос» (2,5% і 3,7%) та «Українська стратегія Гройсмана» (2,1% та 3,2%).

Порівняно з 22 січнем найбільше змінилися рейтинги «ОПЗЖ» (-4,3% серед усіх респондентів і -3,9% серед тих, хто визначився) і «Слуги народу» (+2% серед усіх і +4,3% серед тих, хто визначився). Хоча у випадку «ЄС» рейтинг змінився на +0,6% серед усіх респондентів і +2,8% серед тих, хто визначився, але формально це зміна в межах похибки (тому в цьому випадку можна говорити лише про певну тенденцію).

Коментар фахівців КМІС:

По-перше, звертаємо увагу, що це опитування проведено методом телефонних інтерв’ю. У телефонному опитуванні, як показав наш експеримент, який ми провели спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» (див. пресреліз від 28 грудня на нашому сайті http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=991&page=2), відповідають люди більш освічені і заможні, ніж в face-to-face опитуванні (наприклад, людей з вищою освітою більше на 10%). Через це рейтинги в дослідженнях, що проведені різними методами, трохи відрізняються. Наприклад, в телефонних опитуваннях підтримка П. Порошенка дещо вища, ніж в face-to-face опитуванні, а які дані більш точні невідомо, бо не було перепису і невідомий розподіл населення за освітою. Тому в цьому пресрелізі поточні результати порівнюються з іншими нашими телефонними опитуваннями.

По-друге, отримані результати не дають інформації щодо причин динаміки рейтингів, для цього потрібні окремі дослідження. Утім, ми звертаємо увагу, що з початку року ситуація в Україні дуже динамічна і громадськість, відповідно, чутливо реагує на різні резонансні події. Опитування 22 січня припало на період тарифних протестів (які підтримують понад 90% жителів України), а також на кінець локдауну (до якого ряд людей мають критичне ставлення), що негативно позначалося на підтримці влади і було сприятливо для опозиційний сил. До проведення поточного опитування влада здійснила ряд кроків для стабілізації ситуації в соціально-економічній сфері, а також були резонансні внутрішньополітичні заходи, основний з яких – рішення РНБОУ щодо заборони трансляції трьох телеканалів. Це могло сприяти як підвищенню підтримки влади, так і окремих опозиційних сил.

По-третє, стосовно рейтингу «ОПЗЖ» потрібно враховувати, що рейтинг міг знизитися як за рахунок зміни поглядів окремих її колишніх прихильників з огляду на заяви РНБОУ, так і за рахунок того, що деякі її прихильники під час опитувань більшою мірою стали «приховувати» свої реальні погляди. Наприклад, у першому турі виборів Президента 2019 року екзит-поли недооцінили підтримку Ю. Бойка, оскільки частина його виборців менш схильна брати участь в опитуваннях і щиро відповідати. Подібну тенденцію щодо кандидатів від «ОПЗЖ» / самої партії можна було спостерігати на місцевих виборах. Тому, можливо, і зараз з огляду на заборону частина респондентів просто не хочуть / бояться називати свої орієнтації.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

Источник

КНДР и Южная Корея впервые за два года вступили в переговоры Законопроект по НАБУ исчез из повестки Рады на четверг Под Харьковом мужчина убил отца 16 украинцев уже вернулись на подконтрольную Украине территорию Бесплатные адвокаты. Харьковчанам рассказали, где можно получить юридическую помощь

Лента новостей