56 есеїв про важливе: виходить збірка короткої прози Андрія Бондаря «Ласощі для Медора»

Наприкінці квітня світ побачить нова збірка есеїв публіциста, перекладача та поета Андрія Бондаря «Ласощі для Медора». Як і попередня книга «Церебро», що здобула перемогу в Книзі року ВВС-2018 року в номінації «Есеїстика», новинка вийде у «Видавництві Старого Лева».

Під однією обкладинкою зібрано 56 есеїв, написаних автором упродовж 2017–2020 років: про літературу, єдність, Голодомор, венеційські канали та чужих (і?) своїх, пандемію, війну, а також пошуки порозуміння. Герої короткої прози Андрія Бондаря – випадкові перехожі та близькі люди, історії – несподівані, а подекуди пронесені через десятиліття, рефлексії – часом болісні та важкі, та зрештою у кожному з них – життя в найрізноманітніших його відтінках.

Есеї у збірці «Ласощі для Медора» є способом досліджувати і осмислювати світ через власну систему цінностей і досвіду. За інтелектуальним роздумом прозирає відвертість, а у формі короткої прози ховаються глибші сенси й часом несподівані висновки: порожнечу можна наповнити, визначення «падіння з висоти власного зросту» може стосуватися не лише травмування тіла, але й морального падіння, яке завжди відбувається з висоти власної етичної конструкції, а втрати згодом можуть обернутися набутками, варто лише поглянути на них під іншим кутом зору.

«Ласощі для Медора» – есеїстичний хронопис окремої людської одиниці в окремо взятий період часу. Хоч тексти цієї книжки писалися послідовно, крок за кроком, все ж тематично вона не позбавлена певної хаотичности, а добра половина есеїв здається цілком випадково народженою. Думаю, в цій принагідності й випадковості криється головний сенс есеїстики взагалі і цієї книжки зокрема. Водночас, мабуть, варто згадати й про те, що її міг написати тільки я – для власного задоволення, інтелектуальної забави та ментального порятунку в непростий для мене час. Ці тексти теж є своєрідною боротьбою із застійними явищами у власному творчому житті. А форма есею, на щастя, завжди дозволяє розворушити ту зону людського «я», яка реагує на реальність і мислить про неї, – розповідає про книгу автор, Андрій Бондар. – «Ласощі для Медора» – книжка відбитків, в якій головна метафора, схована в назві, сигналізує про самопоїдання вигаданих або взятих на озброєння сенсів, без яких у житті можна було б і обійтися. Але я з якихось причин їх вивів на яв».

Більшість з есеїв, що увійшли до збірки, були у різний час опубліковані на сайті видання «Збруч». Художнє оформлення книги виконала Тетяна Омельченко.

Андрій Бондар – український поет, публіцист, перекладач, автор книг «Морквяний лід», «І тим, що в гробах», «Церебро» (Книга року BBC у номінації «Есеїстика», 2018). У його перекладі українською світ побачили книги «Дядько Мрожек не припиняє чесати язиком», «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині», «Транс-Атлантик», «Як нагодувати диктатора» та ін. Лауреат премії видавництва «Смолоскип» (1997), учасник пан-європейського проекту Literaturexpress Europe (2000), стипендіат Міністра культури Республіки Польща (стипендія Gaude Polonia, 2003), стипендіат програми Homines Urbani (Краків, 2004), учасник фестивалю Poetry International (Роттердам, 2005).

Источник